Традиції різдвяної свічки в Україні вже багато століть – за народними звичаями, на Святвечір на столі обов’язково має горіти воскова свічка, яка уособлює життєдайну силу Віфлеємського вогню, символізує тепло, мир, злагоду і сподівання. Вважалось, що різдвяна свічка – це символ життя, тому вона завжди мала догоріти до кінця. Разом з традиційним символом Різдва – ялинкою – яка символізує біблійне дерево пізнання добра та зла, свічка – це символ народження, нового сонця, Різдва як початку життя, благодаті та віри. Традиція різдвяної свічки дуже поширена в Європі, де з початком різдвяного посту у різдвяному вінку запалюються чотири свічки, які символізують чотири неділі Адвенту.
У Святому Письмі згадується, що перше, що створив Бог – це світло, тому свічка – це символ Христа, Божественного світла і благочестя. «Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!» (2Сам.22:29). Тому вогник різдвяної свічки – це ознака милосердя і благодійності: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Від Матвія 5:15-16).
