Історія болить. Саме це відчули учні 10-Б класу, коли відвідали шкільний історико-краєзнавчий музей. Перед їхніми очима постали сторінки минулого — масові розстріли євреїв у Бабиному Яру та трагічні події на Пулинщині, де нацисти знищили мирних жителів тільки за те, ким вони були. Та Бабин Яр — не єдиний. Подібні трагедії сталися по всій Україні: у кожному регіоні є свої скорботні місця пам’яті, де під кулями загинули тисячі невинних. Ці «бабині яри» розсіяні по всій нашій землі, і кожен із них зберігає біль і мовчазний докір людству. Кожна розповідь, кожна світлина торкалися серця, нагадуючи: ці невинні люди мріяли жити, любити, виховувати дітей — але війна відібрала в них майбутнє. Учні вшанували і сучасних героїв України — тих, хто сьогодні віддає життя за нашу свободу. Біля стіни пам’яті, присвяченій загиблим випускникам-захисникам, школярі вшанували пам'ять про Героїв хвилиною мовчання. Хвилина тиші стала символом нашої пам’яті й вдячності. Це була мить, коли серця десятикласників билися в унісон із болем минулого та гордістю за сучасних захисників. “Ми повинні пам’ятати, щоб подібне ніколи не повторилося. Пам’ять — це наш обов’язок і наша сила”.
