Книжкова виставка «Сузір’я славних імен України. Письменники-ювіляри 2025 року. Березень»
#Письменники_ювіляри_2025_березень
#Юрій_Андрухович_65 #Ліна_Костенко_95 #Максим_Рильський_130
До уваги наших читачів ювілейна книжкова виставка «Сузір’я славних імен України. Письменники-ювіляри 2025 року. Березень». На ній представлені твори письменників-ювілярів: Юрія Андруховича, Ліни Костенко, Максима Рильського.
13 березня ─ 65 років від дня народження Юрія Андруховича.
Андрухович ─ один з корифеїв сучасної української літератури. Його прозові твори вивчають в університетах, до його думок про політику та суспільство прислуховуються тисячі українців.
Якщо запитати європейського читача, кого з українських авторів він знає, то на першому місці здебільшого буде Андрухович. Українські критики вважають, що саме він став першим письменником, який викликав цікавість у західного читача. Сьогодні його книги перекладено польською, англійською, німецькою, французькою, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами.
19 березня ─ 95 років геніальній поетесі Ліні Костенко.
Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентства Януковича. Нині вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.
Відзнаки:
Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Почесний доктор Львівського національного університету.
Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).
Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»).
Лауреат Премії Антоновичів (1989, за «Сад нетанучих скульптур»).
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
Відмовилася від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!».
Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
У 2015 році малу планету Сонячної системи № 290127 названо Лінакостенко.
19 березня ─ 130 років від дня народження Максима Рильського.
Народився поет в Києві. Дитячі роки минули в с. Романівка на Житомирщині. Його з дитинства оточували представники інтелігенції. Батько вчив Максима читати й писати українською, що було тоді нетиповим явищем, адже у школах викладали тільки російською. Саме батько навчив Максима любити рідну природу та книги.
Після смерті батька у 1902 році Максим з родиною переїжджає в село Романівку (нині Попільнянського району Житомирської області), звідки родом була його мама, Меланія Федорівна. Навчався спершу вдома, потім у Києві у приватній гімназії. Перша юнацька збірка Максима Рильського «На білих островах» вийшла у 1910 р. Це була ще поезія початківця, але вже тоді він вправно володів словом, хоча йому було лише 15 років. До збірки входило 57 поезій.
У 1931 році Максима Рильського заарештували і п’ять місяців протримали в Лук’янівській в’язниці, вимагаючи зізнання в контрреволюційній діяльності. Результатом «пропрацювання» Рильського стало його каяття і «офіційне» сприйняття радянської дійсності. Зокрема, Рильський був автором слів пісні про Сталіна «Із-за гір, та з-за високих сизокрил орел летить». Після Другої світової війни цензура знову взялася за Рильського. Навіть у школах учителі отримали вказівку заставити школярів заклеїти ті сторінки підручників, на яких була надрукована біографія і твори Рильського. А його збірки “Вірність” (1946) та “Чаша дружби” (1946) були заборонені. Лише після смерті Сталіна поет зміг знову писати без цензури.
Поет залишив після себе сотні перекладів з різних мов та понад 40 збірок віршів. Помер Максим Рильський 24 липня 1964 року, похований на Байковому кладовищі.
Запрошуємо до читання!
