Тренінг «Розвиток комунікативних вмінь і навичок дітей»
Тренінг «Розвиток комунікативних вмінь і навичок дітей»
Мета тренінгу: опанування дітьми прийомів ефективного спілкування через ігрові методи навчання й техніку активного слухання.
Завдання тренінгу:
-
розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
-
відпрацювання навичок розуміння себе, інших людей, а також взаємин між людьми;
-
набуття навичок активного слухання;
-
активізація процесу самопізнання й само актуалізації;
-
розширення діапазону творчих здібностей.
Вступне слово
Спілкування людей між собою – надзвичайно складний процес. Неефективність у спілкуванні може бути пов’язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного вміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні в конкретній ситуації, можуть бути спричинені недостатнім самоконтролем, наприклад через невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресією, тощо. Кожний з нас вчиться володіти собою, набуваючи досвіду, часто на помилках і розчаруваннях.
Чи можна вчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це можна за допомогою гри. Гра – це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, у процесі якого людина набуває певного досвіду. До того ж роблячи помилки в штучній ситуації спілкування, людина не відчуває відповідальності, а у реальному житті – так. Це дає змогу більше пробувати, шукати ефективні взаємодії і не боятися «поразки».
Початкові вправи
Вправа: «Візуальне відчуття»
Мета: удосконалення перцептивних навичок сприйняття й представлення один одного.
Хід вправи: Усі сідають колом. Ведучий просить, щоб кожен уважно подивився на обличчя інших учасників групи. Впродовж 1 – 2 хв. потрібно фіксувати в пам’яті обличчя, яке вдалося найкраще уявити (запам’ятати). Після виконання вправи група обговорює свої відчуття й повторює вправу. Завдання: кожен учасник групи намагається відтворити в пам’яті якомога більшу кількість облич учасників тренінгу.
Вправа: «Через скло»
Мета: встановлення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи: Один з учасників пропонує текст, записуючи його на папір, але передає його ніби через скло, тобто мімікою та жестами. Учасники групи називають те, що вони зрозуміли. Ступінь збігу переданого й записаного тексту свідчить про уміння встановлювати контакт.
Вправа: «Дискусія»
Мета: досягнення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи: Група поділяється на трійки. У кожній трійці розподіляються обов’язки. Один з учасників грає роль «глухого і німого»: він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні – зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль «глухого»: він може говорити і бачити; третій – «сліпого і німого»: він здатний тільки чути і показувати. Усій трійці пропонують завдання, наприклад, домовитися про місце, час і мету зустрічі.
На вправу дають – 15 хв.
Вправа «Так»
Мета: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.
Хід вправи: група поділяється на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрій чи відчуття, інший ставить йому запитання, щоб з’ясувати деталі. Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на запитання учасник одержує три позитивні відповіді – «так».
Вправа «Передавання руху по колу»
Мета: Удосконалення навичок координації та взаємодії на психомоторному рівні, розвиток уяви та емпатії.
Хід вправи: Усі сідають у коло. Один з учасників групи починає діяти з уявним предметом так. Щоб його можна було продовжити. Сусід повторює його дію і продовжує вправу. У такий спосіб предмет обходить коло і повертається до першого гравця, який називає переданий йому предмет, у свою чергу, що передавав саме він. Після обговорення вправа повторюється ще раз.
Вправа «Особистий момент»
Хід вправи: Учасники розміщуються на стільцях за колом. Тренер пропонує кожному знайти у себе будь – яку річ (на тілі, у кишені, гаманці, сумці,) яку учасник вважає унікальною для інших, але звичною для себе, та розповісти групі історію цієї речі.
Наприклад: «Я – олівець Тетяни, мене знайшли в шухляді столу…..»
Вправа «Розподіл часу»
Тренер пропонує визначити, на що кожний учасник щоденно витрачає свій час. Для цього кожен малює коло, та розподіляє його на сектори, де зазначає свої заняття за такими ознаками:
-
заняття, що не любить, але зобов’язаний робити
-
справи, якими займаєтеся, тому, що вони подобаються
-
час дозвілля
-
щоденні обов’язкові ритуали (їжа, туалет)
-
зустріч з іншими людьми
-
інше
Поряд з першим колом кожен малює друге, де розподіляє час так, як бажав би в ідеалі.
Звичайний день. Ідеальний день, як мені б хотілося
Вправа «Мух краще ловити на мед»
Тренер пропонує учасникам розділитися на пари, стати обличчям один до одного, одному члену пари потрібно затиснути руку в кулак і тримати кулак перед напарником. Повідомляє завдання одному з кожної пари – якомога швидше розтулити кулак партнера. Через 10 сек. тренер зупиняє вправу і констатує, що більшість учасників намагалися змусити партнерів розтулити долоню силою, проте чим більшої сили вони доклали, тим більшим був опір. Тренер запитує чи застосував хто – не будь інший спосіб спонукати партнера розтулити долоню (наприклад чемно попросити). Як правило комусь з учасників спало на думку використати цей найпростіший спосіб.
З приводу цієї вправи тренер ініціює обговорення ефективності різних управлінських навичок, методів запровадження змін, фокусуючи увагу на корисності дій без примусу, за умов поваги інших, творчого сприяння змінам, відкритості і нестандартних ідей.
