Про що мовчить душа…..
Збірку віршів під такою назвою подарували шкільній бібліотеці випускники 1964 року (тоді Червоноармійської середньої школи).
Автор збірки їх однокласниця Кривизюк (зараз Бурлакова) Тамара Петрівна. Народилась випускниця на чарівній поліській землі в селі Сколобів Володарськ – Волинського ( зараз Хорошівського) району. Як стверджує поетеса, чудова природа, ліс, в квітах луги, жита в ріст людини , озера, повні риби, джерельна вода, весною сади в білому цвіту, що хати не видно, спів солов’їний, п’янкий аромат липи – все це надихало на написання віршів.
У її поезії – любов до отчого дому, батьків, своєї родини, стурбованість забрудненням довкілля.
- "Земля вже тяжко хвора,
Вона померти може.
Це ж люди загубили
Чудовий світлий край»- пише вона;
А ще – надія на те,
Що ми Українці,
Що будемо жити,
І землю, як матінку
Будем любити;
Віра у перемогу добра:
І вірю я – здійсниться мрія:
Ми розпрощаємось зі злом,
А поєднаємось з добром…
Звучить у віршах заклик - людино, зачекай, подумай, зупинись. Чи правильно живеш на цьому світі, на вчинки озирнись, на все своє життя. А може, ще не пізно щось змінити?
Книга « Про що мовчить душа» охоплює широкий спектр тем та емоцій, тому обов'язково знайде свого читача.
Дякуємо випускникам 1964 року за пам'ять про нашу рідну школу. Хай добро у всіх нас буде! Будьмо здорові!
