Книжкова виставка "Ювілейна планета", присвячена ювілярам січня #2024
Запрошуємо користувачів нашої бібліотеки познайомитися з книжковою виставкою "Ювілейна планета", присвяченою ювілярам січня.
1 січня ─ 115 років від дня народження Степана Бандери.
Цікаві факти про С. Бандеру.
1. Бандера ніколи не ходив до школи. Дитинство майбутнього провідника ОУН припало на Першу світову війну, коли школи в селах не діяли. Окрім того, хлопець хворів на ревматизм суглобів, тому не міг нормально ходити.
“Навчання в обсягу народньої школи я дістав у домі батьків, разом з сестрами й братами, користаючи з несистематичної допомоги домашніх учительок”, — згадує в автобіографії. ¬Попри це 10-річним зміг вступити до Стрийської гімназії. А на четвертому році навчання вже давав лекції гімназистам.
2. Бандера очолив відділ ОУН у 22 роки, в 23 – став заступником Крайового Провідника, а в 24 – очолив Провід.
3. У вільний час Бандера залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не палив і не вживав алкоголю.
4. Майже всі члени сім’ї Степана Бандери трагічно загинули під час війни або перебували в концтаборах. Його молодший брат Богдан очолював загін опору нацистській окупації і загинув у 1942 чи 1943 роках. Інших двох братів – Олександра і Василя у 1942 році вбили польські наглядачі у концтаборі Аушвіц. Батька Бандери, Андрія Бандеру було вбито радянською владою. Двох сестер – Оксану та Марту-Марію було заарештовано у 1941 році і заслано до Сибіру, де померла одна з сестер – Оксана. Ще одна сестра – Володимира – також перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 1946 до 1956 року.
5. Бандера був хорошим батьком та сім’янином. Він мав трьох дітей, а його дружина – Ярослава Бандера (Опаровська) допомагала Бандері у визвольній боротьбі. Відомо, що коли Бандера був заарештований, дружина із тримісячною донькою Наталкою перебрались до Берліна, аби бути ближчими до Степана Бандери.
6. Повоєнні роки були дуже напруженими для Степана Бандери, його дружини та дітей, адже радянські спецслужби полювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Наприклад, до 1948 року сім’я шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Інсбрук, Зеєфельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг.
7. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім’я у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагались приховати від Наталки важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку. Тривалий час діти Бандери були переконані, що їхнє прізвище – Попель.
8. 15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета-шприца вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Це відбулося приблизно о 13 годині 5 хвилин.
9. Бандера був похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. Його труну засипали привезеною з України землею та покропили водою з Чорного моря. На могилу лідера ОУН було покладено 250 вінків.
1 січня ─ 110 років від дня народження Юрія Збанацького. Друкуватися почав з 1944 р. У 1948 році вийшла повість «Таємниця Соколиного бору», яка відразу ж принесла авторові славу і визнання. З цього часу розпочинається інтенсивна літературна діяльність письменника. В 1970 р. за роман «Хвилі» письменникові присуджена Державна премія ім. Т. Г. Шевченка, а в 1975 р. роман «Кують зозулі» удостоєний премії ім. Л. Українки.
6 січня ─ 190 років від дня народження Степана Руданського. Початкову освіту здобув у сільського дяка, а коли йому виповнилося 8 років, його віддали в науку до Шаргородської духовної бурси. Після її закінчення у 1856 році вступив у медико-хірургічну академію. Писати вірші Степан Руданський почав ще в 17 років. Справжнє визнання і слава прийшла до поета через 15 років після його смерті завдяки Іванові Франку. Твори українського сміхотворця і лірика не вмерли в забутті, вони актуальні і сьогодні, а славі поета можуть позаздрити навіть відомі письменники.
8 січня ─ 145 років від дня народження Степана Васильченка. Народився на Чернігівщині. Закінчив Коростишівську учительську семінарію. За участь у робітничих страйках суд заборонив учителювати. Під час Першої світової війни Васильченка було мобілізовано до армії, де він був (до Лютневої революції 1917 р.) командиром саперної роти. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915). Особливої уваги заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п’яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу ─ «В бур’янах», яка вийшла посмертно в 1938 році.
Помер письменник 11 серпня 1932 року від хвороби серця.
