Книжково-ілюстративна виставка-реквієм «Пְ’ять колосків скорботи: нестерта пам’ять поколінь»
Пекельні цифри та слова у серце б’ють
Неначе молот, немов прокляття ожива,
Рік тридцять третій ─ голод,
Голод у люті сталінській страшній…»
Вадим Крищенко
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. Голодомор 1932 –1933 років – найчорніший час в історії України. І через багато років боляче ступати стежками жахливої трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933 року. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, в Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17 чол. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
До дня пам’яті жертв Голодоморів в бібліотеці ліцею діє книжково-ілюстративна виставка-реквієм «Пְ’ять колосків скорботи: нестерта пам’ять поколінь». Література, яка представлена на виставці розкриває історію виникнення цього страшного і штучного голоду. Не оминула ця трагедія і наш край. На виставці представлені краєзнавчі матеріали, а саме: «Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область», «Втрачена правда», яка розповідає про роки Голодомору на території нашого району Скільки б не минуло років, ми не маємо права про це забувати. 22 листопада о 16.00 год. запаліть свічку пам’яті у своєму вікні! Збережіть правду! Збережіть пам’ять!
