Великоднє диво
Христове Воскресіння, Паска, Великдень - найжаданіше свято весни для всіх українців. Сьогодні в умовах війни Великдень - це не лише весна, з цим святом пов'язані надії українців на перемогу та відродження України. Про традиції, прикмети Світлого Христового Воскресіння розповідалося на заходах "Великодній фестиваль" та онлайн виставка "В очікуванні Великоднього свята".
Традиції святкування Великодня
Тиждень перед Великоднем вважається дуже урочистим, кожний із семи днів пасхальногого тижня чимось важливий та відрізняється традиціями. Найбільш урочистими є Чистий четвер та Страсна п'ятниця.
На Гуцульщині в понеділок діти відвідують хрещених та стареньких родичів, "гріють діда", таким чином сповіщають про те, що Великдень вже близько. За таку звістку дітей пригощають булочками з випеченими хрестиками, різними солодощами. На Західній Україні існує традиція перескакувати у Чистий четвер через вогнище, таким чином очищаючи тіло та душу. На Поліссі замішують тісто на паски, діжку з тістом накривають рушником, згори на неї кладуть гроші та ставлять повище, на стовпчики воріт. За місцевим повір'ям, сонце, що зійде, благословить діжку.
Чистий четвер є символом духовного очищення, в народних традиціях пов'язаний із обрядами купання. В прадавні часи в Чистий четвер було прийнято купатися в ополонці, озері, річці чи лазні. В наші дні традиційно в Чистий четвер прибирають в домі, все перемивають і, звичайно, купаються.
В Чистий четвер зазвичай печуть паски. Згідно з повір'ям випікати паски господиня повинна наодинці, без чужих очей. Сирні паски найчастіше печуть у Центральній та Східній Україні.
Страсна п’ятниця традиційно є днем скорботи, коли не можна розважатися, багато християн цього дня не їдять і не п'ють. В церквах в Страсну п'ятницю виносять плащаницю (символічну тканину як символ тієї тканини, в яку було загорнуто тіло Христа)
Святкування Паски починається зі святкової літургії, яка триває проти неділі та закінчується багаторазовим проголошенням “Христос Воскрес!”. Священник освічує пасхальні кошики зі стравами, що є знаком, що тривалий піст завершився і можна їсти "скоромне". На Західній Україні після літургії та трапези біля храмів проводять гаївки та різноманітні ігрища.
З освяченим кошиком поспішають додому за багатий Великодній стіл. Господар чи господиня повинні поставити кошик на порозі дому та тричі сказати: "Христос воскрес", а родина та гості відповісти: "Воістину воскрес". Пасхальна трапеза розпочинається молитвою. Після молитви господар ділить свячене яйце чи писанку на стільки частин, скільки присутніх за столом. Для померлих родичів також залишають частку. В інших регіонах влаштовують "бої", у яких стукаються яйцями та перевіряють їхню шкаралупу на міцність. Після того, як з'їдають свячені яйця, стають до інших непісних м'ясних страв, завершують трапезу пасхою. Свяченій пасці в Україні надається велике значення. В деяких регіонах трапезу на Великдень починають із розрізання паски. Взагалі куштування освячених страв називається розговінням або розговинами. На Поділлі, Волині та Західній Галичині на сам Великдень, а також в понеділок та вівторок господар ділить паску на стільки частин, скільки членів в сім'ї, після цього три рази обходить стіл із мискою, повною їжі. Сенс цього обряду - щоб у домі все було.
Особлива увага приділялася залишкам веикодньої трапези. В жодному разі не можна було викидати залишки паски чи іншої освяченої їжі. Паску потрібно обов'язково доїдати, або, в крайньому разі закопувати в такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтатися по ньому. Кістки зі столу також треба було закопати. Бережливо ствилися і до шкарлупи свячених яєць, які за повір'ям також краще було спалити або закопати. Жодної крихти зі свяченої їжі не повинно було впасти, вважали мешканці Східної та Центральної України.
Традиція обливатися у другий день свят (поливний понеділок) поширена по всій Україні, найбільше цієї традиції дотримуються на Західній Україні. На Гуцульщині та Бойківщині прихід поливальників до дівчат давав надію на заміжжя.
Що можна і не можна робити на Великдень
На Великдень бажано не робити нічого вдома. В давнину суворо заборонялася будь-яка домашня робота. Можна було лише годувати худоби та птицю. Традиційно на Паску провідують всіх родичів, ходять в гості до знайомих. Після довгого Великого посту завжди влаштовували народні гуляння та розваги. Вважалося, що в пасхальні дні не можна перебувати в журбі, лютувати чи сваритися. Приносити радість ближньому - основне призначення цього свята.
У Великодній тиждень традиційно поминають покійних. Родичі приходять на цвинтар, на могили померлих, просять у них пробачення. Вважається, що ті, хто помер у Великодній тиждень, потрапить до раю, тому що протягом трьох днів Паски його ворота відчинені (відчинені і царські ворота в іконостасі), і душа одразу відлітає на небо, до раю.
На Великдень не можна ворожити або займатися різними ритуалами та обрядами, не пов'язаними з православ'ям.
Прикмети на Великдень, пов'язані з погодою
Вважалося, що:
- Якщо на Великдень буде гарне сонце, можна очікувати гарний врожай та гарне літо.
- Якщо в перший день Паки мороз чи грім, можна чекати на врожай льону.
- Якщо в перший день Великодня холодно, то холод триватиме ще сім днів.
- Якщо в перший день Воскресіння Христового йде дощ, то дощовим буде останній місяць весни. А опади протягом святого тижня до урожаю жита.
- Кури будуть добре нестися, якщо на Паску ніч була зоряною.
